У сфері мереж розуміння шляху, який проходять пакети даних від однієї точки до іншої, має вирішальне значення для діагностики та усунення проблем із підключенням. Одним із найцінніших інструментів для цієї мети є traceroute> команда в Linux. У цій статті ми заглибимося в тонкощі traceroute> команди, досліджуючи її функціональність, параметри та надаючи вичерпні приклади для ілюстрації її використання.
Знайомство з Traceroute:
` traceroute`> Команда — це інструмент діагностики мережі, який використовується для відстеження маршруту пакетів від джерела до пункту призначення через мережу IP. Він надає цінну інформацію про мережевий шлях, включаючи кількість переходів (маршрутизаторів) між джерелом і пунктом призначення, а також час проходження в обидві сторони (RTT) для кожного переходу.
Основний синтаксис Traceroute:
Основний синтаксис ` traceroute`> команда така:
traceroute [options] destination>
Опції: Для налаштування поведінки команди traceroute можна використовувати різні параметри, дозволяючи користувачам вказувати такі параметри, як максимальна кількість переходів, кількість тестів на стрибок і час очікування для кожного тесту.
Розуміння результату Traceroute:
При виконанні,traceroute>Команда надає докладні результати, які показують шлях, яким пакети досягають місця призначення. Кожен рядок виводу представляє стрибок уздовж маршруту, відображаючи IP-адресу маршрутизатора, його ім’я хоста (якщо доступне) і час проходження (RTT) для зонда.
Параметри, доступні в Traceroute
| Варіант | опис |
|---|---|
| -4 мамта кулькарні | Використовуйте IPv4 |
| -6 | Використовуйте IPv6 |
| -Ф | Не фрагментуйте пакет |
| -f перший_ttl | Почніть з першого стрибка TTL |
| -г ворота | Проведіть пакет через шлюз |
| -m max_ttl | Встановіть максимальну кількість стрибків |
| -п | Не перетворюйте IP-адреси на доменні імена |
| -p порт | Встановіть порт призначення |
| -q запитів | Встановіть кількість зондів для кожного стрибка |
| пакет | Повна довжина пакета |
| – допомога | Відобразити довідкові повідомлення та вийти c код абс |
Приклади використання Traceroute:
- 1. Базове використання Traceroute
- 2. Використання IPv4 із Traceroute
- 3. Використання IPv6 із Traceroute
- 4. Не фрагментуйте пакет
- 5. Починаючи з певного TTL (Time To Live)
- 6. Маршрутизація пакету через шлюз
- 7. Встановлення максимальної кількості стрибків
- 8. Вимкнення розпізнавання IP-адрес
- 9. Налаштування порту призначення
- 10. Встановлення кількості зондів на стрибок
- 11. Встановлення довжини пакета
- 12. Відображення довідкових повідомлень
1. Базове використання Traceroute
Щоб виконати базову операцію traceroute до пункту призначення, просто виконайте таку команду:
traceroute google.com>
Ця команда відстежує маршрут доgoogle.com>домену, відображаючи IP-адреси та час проходження для кожного переходу на шляху.
2. Використання IPv4 із Traceroute
The-4>параметр дозволяє користувачам вказувати використання IPv4 під час виконання операції traceroute. Це особливо корисно під час усунення проблем із підключенням або мережею, пов’язаних з адресами IPv4.
Синтаксис:
traceroute -4 google.com>
Пояснення: За допомогою ` -4`> варіант traceroute використовує виключно адреси IPv4 для відстеження маршруту до місця призначення ` google.com`>
3. Використання IPv6 із Traceroute
І навпаки, ` -6`> параметр наказує traceroute використовувати адреси IPv6 для операції traceroute. Цей параметр важливий під час роботи з мережами, які переважно використовують адресацію IPv6.
Синтаксис:
traceroute -6 google.com>
Пояснення: Вказавши ` -6`> параметр traceroute використовує адреси IPv6 для відстеження маршруту до місця призначення ` google.com`> .
4. Не фрагментуйте пакет
` -F`> опція запобігає фрагментації пакетів під час операції traceroute. Це може бути корисним під час усунення проблем із підключенням до мережі, пов’язаних із фрагментацією пакетів.
Синтаксис:
traceroute -F google.com>
Пояснення: За допомогою ` -F`> параметр traceroute гарантує, що пакети не будуть фрагментовані під час процесу traceroute до місця призначення ` google.com`> .
5. Починаючи з конкретного TTL (Time To Live)
` -f`> Параметр дозволяє користувачам вказати початкове значення TTL (Time To Live) для операції traceroute. Цей параметр корисний, якщо ви хочете почати трасування маршруту з конкретного стрибка, а не початкової точки за замовчуванням.
Синтаксис:
traceroute -f 10 google.com>
Пояснення: Надавши ` -f`> після параметра TTL (наприклад, 10), traceroute ініціює операцію traceroute від зазначеного переходу до пункту призначення ` google.com`> .
6. Маршрутизація пакету через шлюз
The-g>параметр дозволяє користувачам маршрутизувати пакет через певний шлюз під час операції traceroute. Це корисно для спрямування трафіку через певний мережевий шлях з метою діагностики.
Синтаксис:
traceroute -g 192.168.43.45 google.com>
Пояснення: За допомогою ` -g`> параметр, після якого вказується IP-адреса шлюзу, traceroute направляє пакет через вказаний шлюз до місця призначення ` google.com`> .
7. Встановлення максимальної кількості стрибків
The-m>Параметр дозволяє користувачам встановлювати максимальну кількість переходів, щоб пакет досягнув місця призначення. За замовчуванням максимальне значення TTL встановлено на 30.
Синтаксис:
traceroute -m 5 google.com>
Пояснення: Вказавши ` -m`> параметр, за яким слідує бажане значення TTL (наприклад, 5), traceroute обмежує операцію traceroute до максимум 5 стрибків до місця призначення ` google.com`> .
8. Вимкнення розпізнавання IP-адрес
` -n`> параметр наказує traceroute не перетворювати IP-адреси на відповідні доменні імена. Це може пришвидшити операцію traceroute, пропустивши процес вирішення DNS.
Синтаксис:
tostring в java
traceroute -n google.com>
Пояснення: За допомогою ` -n`> traceroute відображає IP-адреси замість того, щоб перетворювати їх на доменні імена під час операції traceroute до місця призначення ` google.com`> .
9. Налаштування порту призначення
The-p>Параметр дозволяє користувачам вказати порт призначення для використання під час операції traceroute. За замовчуванням для порту призначення встановлено 33434. Синтаксис:
traceroute -p 20292 google.com>
Пояснення: Надавши ` -p`> параметр, за яким слідує потрібний номер порту (наприклад, 20292), traceroute використовує вказаний порт для операції traceroute до пункту призначення ` google.com`> .
10. Встановлення кількості зондів на стрибок
The-q>Параметр дозволяє користувачам встановлювати кількість проб, надісланих до кожного стрибка під час операції traceroute. За замовчуванням на стрибок надсилається три тести.
Синтаксис:
traceroute -q 1 google.com>
Пояснення: За допомогою ` -q`> параметр, за яким слідує бажана кількість проб (наприклад, 1), traceroute надсилає вказану кількість проб за стрибок під час операції traceroute до місця призначення ` google.com`> .
11. Встановлення довжини пакета
Користувачі можуть вказати повну довжину пакета за допомогою ` packetlen`> варіант. За замовчуванням traceroute використовує 60-байтові пакети.
Синтаксис:
traceroute google.com 100>
Пояснення: Надаючи значення довжини пакета (наприклад, 100), traceroute використовує пакети вказаної довжини під час операції traceroute до пункту призначення ` google.com`> .
12. Відображення довідкових повідомлень
The--help>параметр відображає довідкові повідомлення та виходить, надаючи користувачам інформацію про використання та доступні параметри команди traceroute.
Синтаксис:
traceroute --help>
відображення довідки traceroute
Пояснення: Виконуючи ` traceroute --help`> traceroute відображає довідкові повідомлення з детальною інформацією про використання та доступні параметри команди traceroute.
Висновок:
The traceroute> Команда в Linux пропонує широкий спектр опцій для відстеження маршруту пакетів до місця призначення. Розуміючи ці параметри та їхній синтаксис, користувачі можуть ефективно діагностувати проблеми підключення до мережі та вирішувати проблеми з маршрутизацією. Незалежно від того, чи йдеться про визначення версій IP, керування поведінкою пакетів або налаштування операції traceroute, команда traceroute надає комплексні функції для аналізу мережі та усунення несправностей.